JustBuy: як пройти демонстрацію і що в ній дивитись

Це перший екран, який власник бачить зранку. Не звіт за минулий місяць, а те, що вирішується сьогодні.

Клієнт пише в Instagram. Це те саме вікно, куди падають Telegram, чат сайту і пропущені дзвінки, тому нічого не губиться між застосунками.

Головне питання «є чи немає» вимагає не просто цифри залишку, а вільного залишку: без того, що вже зарезервовано під інші замовлення.

Агент відповідає сам: наявність, ціна, спосіб доставки і строк. Нічого не вигадує, кожна цифра з попереднього екрана.

Аксесуар підбирається під конкретну модель, а не «щось із категорії чохли». Скло для 17 Pro Max на 16e не запропонується.

Замовлення створене прямо з діалогу. Позиції, ціни і собівартість підтягнулись самі, менеджер нічого не переписував руками.

Поки клієнт думає, апарат зарезервований. Це та дірка, через яку магазини продають одну штуку двом людям.

Це та цифра, якої в звичайній CRM немає. Не валова маржа, а те, що лишиться після податку, собівартості і всіх утримань.

Комірник бере не «одну штуку», а конкретний апарат. Далі саме цей номер тримає гарантію, сервіс і повернення.

Накладна створюється з замовлення, а не набирається окремо в кабінеті перевізника. Післяплата дорівнює сумі замовлення, тут неможливо помилитись на нуль.

Продаж фізичній особі потребує чека. Він пробивається тим самим рухом, а не окремою процедурою в іншій програмі.

Статус тягнеться сам. Магазину не треба заходити в кабінет перевізника, щоб дізнатись, що посилка вже тиждень лежить на відділенні.

Післяплата приходить одним платежем за кілька посилок. Розібрати його руками це та рутина, яку ніхто не любить.

Один екран, який закриває питання «чи варта була ця продажа роботи». Тут немає жодної цифри, яку не можна відкрити до документа.

Ліворуч те, що бачить власник у більшості систем. Праворуч те саме, але поштучно. Різниця не в красі, а в тому, що на ліве не можна повісити гарантію.

На приході комірник сканує кожен апарат. Це та єдина хвилина роботи, яка далі закриває десяток питань.

З моменту продажу апарат перестає бути складською одиницею і стає апаратом покупця. Далі все чіпляється сюди.

Клієнт називає номер або приносить коробку. Система одразу каже, чи це наш апарат, коли проданий і чи діє гарантія.

Апарат у сервісному центрі. Найчастіше питання клієнта не «що з ним», а «коли». І саме на це у магазину зазвичай немає відповіді.

Підмінні апарати губляться найчастіше, бо вони ніде не лежать як товар. Тут це той самий облік, просто інший стан.

Прийнятий у залік апарат це не рядок у зошиті, а той самий облік: номер, оцінка, стан, потім перепродаж і своя маржа.

Не абстрактний порядок, а конкретні речі, які без номера просто неможливі.

Найпоширеніша помилка в цій цифрі: у знаменник беруть усі посилки, разом з тими, що ще їдуть. Виходить красиво і безглуздо.

Конкретний випадок. Клієнт не забрав, посилка поїхала назад, і магазин заплатив за це двічі.

Ось та сама подія в грошах. Жодна з цих сум не з’являється в звіті «продажі за місяць».

Найдешевше вирішення невикупу це не дати посилці доїхати до повернення. Тут працює не магія, а розклад і три повідомлення.

Один невикуп це випадковість. Два від однієї людини це вже система, і магазин має право працювати з нею інакше.

Повернена посилка не зникає. Вона стає рішенням: на полицю, в уцінку або постачальнику.

Те, заради чого все це рахується: скільки невикуп забрав за місяць і чи стало краще.

Ціни знімаються щодня. Це не порівняння раз на місяць, коли вже пізно.

Поріг це не побажання. Це собівартість, поділена на допустиму маржу, і потім повернений ПДВ, бо на полиці ціна з податком.

Агент не міняє ціну сам. Він приносить рішення з розрахунком, і його видно за пʼять секунд.

Це найкорисніший список на екрані. Він каже не про ціни, а про закупівлю.

Прийняте рішення розходиться скрізь: сайт, Rozetka, Prom, OLX. Без ручного перебивання в чотирьох кабінетах.

Переоцінка має сенс тільки якщо видно результат. Ось він, без прикрас.

Підставте свій відсоток мінімальної маржі і подивіться, як поїде поріг на тій самій позиції.

Залишок сам по собі нічого не каже. Три штуки це багато чи мало, залежить від того, скільки їх продається на день.

Найчастіша претензія до таких систем: «звідки взялась ця цифра». Тому кожен рядок написаний людською мовою.

Кількість не береться з цільового рівня в картці. Вона обрізається горизонтом, який можна захистити перед власником.

У техніці грудень важить приблизно два з половиною звичайні місяці. План закупівель, який цього не знає, приведе магазин у грудень з порожнім складом.

Обрані рядки перетворюються на замовлення постачальнику. Розбиття по постачальниках і сумах робить система.

Строк постачання це головна цифра в цьому розрахунку. Підставте свій і подивіться, як зміниться рекомендація.

Ось замовлення з Rozetka. Валова маржа 12,4 %, і в будь-якому звіті про продажі воно буде в зеленому.

А тепер те, що з цих тридцяти однієї тисячі реально лишилось.

Одне таке замовлення це прикрість. Сто таких це діра в бюджеті, якої ніхто не бачить.

Ось той самий місяць у розрізі каналів. Rozetka дає найбільший оборот і найбільший мінус одночасно.

Система не пропонує «прибрати Rozetka». Вона показує, які саме позиції там працюють у мінус, і скільки коштує кожне рішення.

Підставте ставку свого майданчика і подивіться, при якій валовій маржі замовлення перестає бути прибутковим.

Розстрочка і частинами це найдорожчий спосіб отримати гроші. У магазині техніки він же найпопулярніший.

Це і є відповідь на питання, чого бракувало найбільше.

Питання не в тому, скільки штук. Питання в тому, звідки взялась ця цифра і хто за неї відповідає.

Собівартість це не ціна в накладній постачальника. Це ціна плюс доставка, митниця і брокер, поділені на партію.

Товар поїхав у торговий зал. Це документ, а не редагування двох цифр у різних місцях.

Списання це найтонше місце будь-якого складу. Тому воно завжди має причину, суму і людину.

Перерахунок дає не одну цифру «не зійшлось на стільки», а перелік позицій з різницею і з тим, звідки вона могла взятись.

На чотирьох тисячах позицій головна витрата часу це не облік, а пошук. Комірка перетворює пошук на адресу.

Склад як документи це не бюрократія. Це можливість відповісти на питання «а куди воно поділось».

Той самий магазин, але покупець це компанія. З цієї секунди чека недостатньо.

Документи не набираються заново. Вони збираються з тих самих позицій, тому розбіжність між ними неможлива за побудовою.

Найдорожча помилка в цьому списку. Пропущений строк реєстрації це штраф, і про нього дізнаються вже після.

Для імпортованого товару в накладній потрібен код УКТЗЕД, і не абиякий, а на потрібну кількість знаків.

Документи роздруковуються у звичному вигляді, з реквізитами і підписами. Це не абстрактна форма з системи.

Первинка це не «ще один модуль». Це те, без чого магазин не може продати компанії.

Не одна сума «нам винні», а розкладка за тим, скільки днів гроші висять.

Ліміт це не заборона, а сигнал. Він спрацьовує до відвантаження, а не після.

Відвантаження не проводиться. Не тому, що агент так вирішив, а тому, що правило встановив власник.

Підписаний двосторонньо акт звірки перериває позовну давність. Це головний інструмент стягнення, і його зазвичай складають в Excel по пів дня.

Середня затримка по кожному партнеру це основа для розмови про відстрочку і про знижку.

Одне правило, яке закриває цілий клас втрат.

Не «товари». Пʼять різних сутностей, у кожної своя складність.

Перший прогін нічого не змінює. Він тільки читає файл і каже, що з ним не так.

Головна цифра тут не «завантажено 4 000». Головна це «пропущено 128 і ось чому».

Дублі клієнтів це найтонше місце. Обʼєднати не тих означає змішати чужі замовлення.

Перед тим як почати працювати, обидві системи мають зійтись у трьох цифрах.

Найспокійніший спосіб переїхати це тиждень, коли працюють обидві системи, а ввечері звіряються цифри.

Переїзд це процедура з контрольними точками, а не обіцянка «все перенесемо».

Ось повний перелік. Нічого крім цього агент не читає і нікуди більше не пише.

Це питання ставлять рідко, а воно найважливіше. Мовчазна помилка гірша за гучну.

Не «все працює», а конкретно: коли востаннє був успішний обмін і скільки він тривав.

Розділення важливе: більшість страхів навколо систем це страх, що вона щось зіпсує в робочій базі.

Частина знань магазину живе в голові і в чатах. Це нормально, і з цим теж треба щось робити.

Карта джерел це перший документ, який треба узгодити. Далі все інше стає технічною роботою.

Той самий шлях, що на початку демонстрації, але зсередини.

Це не журнал у стилі «система оновила запис». Тут видно, звідки взялась саме ця цифра.

Розділення на дії агента і дії людей. Це те, що потрібно, коли треба розібратись, чому щось пішло не так.

Журнал це не архів для аудиту. Це інструмент, яким користуються щотижня.

Чорна скринька в обліку неприпустима. Тут її немає.

Не «автономний агент» і не «просто підказки». Три рівні на кожну дію окремо.

Навіть у дозволених діях є межа. Якщо агент не впевнений, він не робить, а питає.

Помилки будуть. Питання не в тому, чи будуть, а в тому, що станеться далі.

Межа проєкту теж має бути записана, інакше очікування розходяться на третьому місяці.

Права міняє власник, і кожна зміна лишає слід. Це те, що відрізняє налаштування від домовленості на словах.

Межа це не обіцянка, а таблиця, яку ви бачите і міняєте.

Правило народжується не з тексту, а з підтвердженого рішення в конкретному випадку.

Це і є відповідь на питання «а якщо підкажуть неправильно». Правило не розчиняється в моделі, воно лежить рядком.

Третій рядок вище це справжня помилка. Ось як вона виглядала і як закінчилась.

Порядок завжди один. Спочатку агент пропонує і людина підтверджує, потім те, що не помилялось, переходить у самостійне.

Коротка відповідь на питання про неправильну підказку.

Найчесніша перевірка: узяти ваші минулі замовлення і подивитись, що агент зробив би тоді.

Перевірки не абстрактні. Кожна ловить конкретний тип помилки, який дорого коштує.

Цифри, а не слова «ми все перевірили».

Документ, який підписує ваша людина. Поки він не підписаний, агент не спілкується з клієнтами.

Приймання це не формальність, а точка, після якої відповідальність міняється.

Три повзунки. Замовлень на місяць, позицій у каталозі і скільки людей цим займається.

Чесно: не всі години. Частина роботи це рішення людини, і вона лишається.

Години це найпростіше для рахунку, але не найбільше за ефектом.

За що платиться. Без ставок у демонстрації: ціна рахується під конкретний перелік модулів і обсяг.

Без цього не почнемо. Список короткий навмисно.

Це можна дати пізніше, коли основне вже поїхало.

Це не доступи, це домовленості. Найдовше зазвичай чекаємо саме їх.

Це так само важливо, як і те, що просимо.

Щоб було видно, що це не «колись».

Перше питання завжди про це.

Найконкретніше питання. Ось точна відповідь.

Продавець не має бачити собівартість. Це не про недовіру, це про звичайну гігієну.

Питання, яке соромляться ставити, а воно правильне.

Коротко про контур.